Ющенко отменит решение Кабмина о Порядке проведения земельных аукционов?

По мнению Правления Ассоциации, принимая решение 22 февраля, Кабинет министров существенно превысил свои полномочия, отбирая у парламента в свою пользу право устанавливать порядок земельных торгов.

В обращении к Президенту отмечено, что при разработке «Порядка… » не были проведены консультации с органами местного самоуправления, что не позволило «адекватно учесть права и законные интересы территориальных громад».

Правление АГУ подчеркивает, что «Порядок… » противоречит некоторым законам и правовым нормам Украины, и его применение существенно усложнит процедуру торгов, сделает ее непрозрачной, будет содействовать формированию коррупционной среды и нанесет вред не только интересам территориальных громад, но и Украине в целом.

Среди недостатков в документе Ассоциация городов отмечает заниженный стартовый взнос, излишние права, предоставляемые исполнителю аукциона, превышающие права заказчика, многое другое.

Звернення Правління Асоціації міст України та громад до Президента України (полный текст)

"Звернення Правління Асоціації міст України та громад до Президента України з приводу прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 90 від 22 лютого 2008 року „Деякі питання проведення земельних аукціонів”

Вельмишановний пане Президенте України!

Постановою Кабінету Міністрів України №90 „Деякі питання проведення земельних аукціонів” від 22 лютого 2008 року затверджено „Порядок проведення земельних аукціонів” (далі – „Порядок”), який визначає процедуру підготовки, організації та проведення земельних аукціонів.

На жаль, при розробці цього Порядку не були проведені консультації з органами місцевого самоврядування та їх асоціаціями, що не дозволило адекватно врахувати права та законні інтереси територіальних громад при регламентації питань організації та проведення земельних аукціонів. Більше, того, окремі положення Порядку, на думку органів місцевого самоврядування, суперечать чинному законодавству України та можуть спричинити до суттєвих втрат місцевих бюджетів при проведенні земельних торгів (у формі аукціону) за запропонованою Кабінетом Міністрів процедурою.

У зв’язку із зазначеним, Правління Асоціації звертається до Вас, вельмишановний Вікторе Андрійовичу, як до Гаранта дотримання конституційних прав місцевого самоврядування, з проханням застосувати своє конституційне право, передбачене п.15 частини 1 статті 106 Конституції України, та зупинити дію Постанови Кабінету Міністрів України №90 „Деякі питання проведення земельних аукціонів” від 22 лютого 2008 року з мотивів її невідповідності законам України і звернутися до Конституційного Суду України щодо її конституційності. Юридичними підставами для такого рішення можуть бути такі положення Порядку:

1. Згідно з частиною 5 статті 137 Земельного кодексу України „земельні торги проводяться у порядку встановленому законом”. Враховуючи положення частини 1 статті 135 Земельного кодексу України, згідно з якими земельний аукціон визначено як форму проведення земельних торгів, можна зробити висновок, що Кабінет Міністрів України значно перевищив свої повноваження, присвоївши собі право парламенту встановлювати порядок проведення земельних торгів.

2. П.2 Порядку для земельних ділянок державної власності визначає єдиним (на всій території України) організатором центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи його територіальний орган. В умовах, коли процес розмежування земель державної і комунальної власності далеко не завершено, і на території громад ще значна частка земель перебуває у державній власності, застосування цього положення прямо суперечить п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, згідно з яким повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради. Саме ці органи місцевого самоврядування і мають визначати організатора.

3. Порядок передбачає спеціальний орган земельного аукціону – виконавця – юридичну особу, що має ліцензію на проведення земельних торгів. Вимога щодо наявності ліцензії формально відповідає вимогам частини 3 статті 137 Земельного кодексу України, проте її застосування сьогодні, до проведення такого ліцензування (а це може затягнутися на невизначений строк), може призвести або до повної дезорганізації земельних торгів, або ж до монополізації функцій виконавця в руках окремої (чи кількох окремих) спеціально створеної структури – „Тендерної палати №2”, що, зрозуміло, створить сприятливе середовище для розвитку корупції. До такого висновку спонукає також ознайомлення з проектом Ліцензійних умов, підготовленим Держкомземом України, в якому передбачено надмірно ускладнену процедуру ліцензування.
Цьому сприятиме також і те, що Порядок надає виконавцю значно більше прав ніж замовнику чи організатору. Такий підхід нехтує конституційні положення щодо виключного права територіальних громад, органів місцевого самоврядування управляти та розпоряджатися комунальним майном (ст. 143 Конституції України, ст. 12 Земельного кодексу України). На думку членів Асоціації виконавець має здійснювати лише технічні функції з безпосереднього проведення аукціонів.

4. Окремі визначення, які містяться в Порядку дозволяють поставити під сумнів результати будь-якого земельного аукціону, що призведе до руйнування ще не сформованого до кінця земельного ринку. Це стосується, зокрема, ліцитатора, який згідно з п. 2 Порядку повинен мати спеціальну підготовку. В той же час про характер такої підготовки та її юридичне оформлення в Порядку нічого не говориться.

5. Викликає заперечення передбачений п. 45 Порядку максимальний розмір реєстраційного внеску – 50% мінімальної заробітної плати. Досвід проведення земельних аукціонів в окремих містах України свідчить, що така сума явно недостатня для покриття реальних витрат на організацію та проведення аукціонів. Крім того, витрати виникають за кілька місяців до проведення аукціону, а внески будуть надходити лише після реєстрації учасників. Враховуючи, що до числа організаторів віднесено центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи його територіальний орган (які, як правило, або не мають власних коштів, або можуть посилатися на їх відсутність) земельні аукціони такими організаторами можуть бути просто зірвані. Крім того, прямі втрати бюджетів лише міст – обласних центрів України при цьому можуть скласти від 100 до 200 млн. грн.

6. Визначений п. 46 Порядку розмір гарантійного внеску (5 – 10% від стартової ціни лота) не враховує реальний попит на землю в багатьох регіонах України і може бути суттєво збільшений. Це буде сприяти запобіганню недобросовісної конкуренції на аукціоні, оскільки незначні фінансові ризики дозволяють застосовувати такі методи як зрив аукціону з метою недопущення придбання лоту конкурентом.

7. Порядком передбачено, що аукціонна форма має застосовуватися у всіх випадках, коли мова йде про продаж та передачу в оренду земельних ділянок. Звідси випливає, що і для передачі землі в оренду для городництва також слід проводити аукціон, що саме по собі є абсурдним.

Також абсурдним уявляється проведення аукціону у випадку продажу чи передачі в оренду земельної ділянки релігійній організації для будівництва культової споруди – вона що, має передаватися тій концесії, яка дасть більше грошей на аукціоні?

Ще одним прикладом абсурдності застосування норм Порядку може бути випадок, коли громадяни, які не мають правовстановлюючих документів на власні індивідуальні будинки або вже використали право на приватизацію земельної ділянки за цим призначенням, звертаються до місцевої ради із заявою про передачу відповідної земельної ділянки в оренду. Що і в цьому випадку слід проводити аукціон?

Крім того, виключно аукціонна форма позбавляє місцеві ради можливості виконання короткострокових та стратегічних цільових програм щодо підтримки підприємництва (наприклад, шляхом надання земельних ділянок для розвитку пріоритетних галузей місцевого економічного простору).

8. Згідно з п. 5 Порядку експертна грошова оцінка лота має проводитися відповідно до Методики, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1531. Проте відповідно до п. 46 цієї Методики вартість права оренди земельної ділянки може бути від’ємною величиною, що фактично унеможливлює встановлення стартової ціни права на оренду земельної ділянки. Крім того в Порядку так і не визначено – хто взагалі встановлює стартову ціну, що також є однією з підстав зірвати проведення аукціону.

9. Окремі положення Порядку є суперечливими. Так, в частині 2 п.19 Порядку зазначено, що у разі, коли про готовність придбати лот за стартовою ціною сповістив лише один з учасників, він визнається переможцем аукціону. У той же час, в п. 35 Порядку встановлено, що аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову.

Таким чином, застосування нового Порядку проведення земельних аукціонів суттєво ускладнить їх процедуру, зробить її непрозорою, сприятиме формуванню корупційного середовища та завдасть суттєвої шкоди інтересам територіальних громад, інтересам Української держави в цілому.

В контексті проблеми регламентації організації та проведення земельних аукціонів звертаємося до Вас, вельмишановний пане Президенте України, з проханням ще раз повернутися до питання щодо доцільності та ефективності тих змін, що були внесені до Земельного кодексу України Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” з метою закріплення земельного аукціону як єдиної форми земельних торгів. Така позиція не враховує багатоаспектність проблематики продажу та оренди земельних ділянок та може завдати фінансових збитків територіальним громадам загальним обсягом до 3 млрд. грн. Особливо це стосується сільських, селищних громад та громад малих і середніх міст, для яких надходження від земельних торгів є чи не єдиним джерелом фінансування місцевого розвитку.

Віце-президент Асоціації
з виконавчої роботи М.В. Пітцик".